Розпочинаємо день із зарядки Найкращий спосіб розпочати день  із  веселого настрою та ранкової гімнастики. Вона може бути виконана  як фізкультурна  пауза,  або  дихальна гімнастика, або у вигляді сміхотерапії. Варіантів багато, головне, в цьому прийомі, що діти  отримують позитивні емоції, які допоможуть зробити день кращим. Дихальна гімнастика та фізкультхвилинка Оздоровчі хвилинки під час занять у дошкільному закладі повинні комбінувати в собі  фізичні вправи для осанки,  вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу дошкільнят. Такі вправи можна досить успішно поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз нахиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною… теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер  присядуть ті діти, хто сьогодні  першими прийшли до садочку. Пальчикова гімнастика Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів. У роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, щоманіпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини, а також знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення спокійного ритму життя  впродовж дня.  Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен з пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку. Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки. Народна мудрість здавна зберігає знання про доцільність використання ігор з пальчиками. "Пальчикові" ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиків. Пропонуючи таку гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати. Важливо, щоб  гра повторювалась упродовж певного проміжку часу. Наприклад, гра, присвячена весні, протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова пальчикова гра, пов'язана із певною подією, святом, періодом року.   Звукова гімнастика Ми правильно вимовляємо різні звуки завдяки добрій роботі органів артикуляції (язика, губ, нижноьї щелепи та м’якого піднебіння). Точність та сила дій цих органів у дитини розвивається поступово, у процесі мовної діяльності.  Тому у садочку буде досить доречно впроваджувати саме звукову гімнастику, мета якої полягає у виробленні правильних рухів органів артикуляційного апарату, необхідних для вимовляння звуків. Проводити таку гімнастику потрібно кожен день, для того щоб навички дітей закріпилися, але робити це потрібно у ігровій формі, до того ж не слід виконувати більш трьох вправ за  один  раз. Такі вправи дуже корисні для всіх дітей, особливо у молодшій та середній групах. Цей прийом надасть можливість розвинути у дошкільнят  правильну вимову звуків, сприятиме підвищенню чіткості та правильності вимови. Ігри та ігрова терапія Гру традиційно зв’язують з дитинством. Роль гри у молодшому дошкільному віці велика, бо  у процесі ігрової діяльності поряд  з розумовим розвитком здійснюється й фізичне, естетичне, моральне виховання.  Виконуючи правила гри,  діти пізнають світ, привчаються зосереджуватися, контролювати свою поведінку, в результаті чого виховується воля, формуються дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному. Гра – завжди була найулюбленішою формою роботи для дітей.  Необов’язково бути психологом, для того щоб грати з дитиною. Існують багато ігор, які ми можемо назвати терапевтичними. Такі ігри будуть корисними для будь-яких дітей, тому що вчать дружному спілкуванню, порозумінню, знижують напруження, та формують певні моральні принципи. Завдяки ігрової терапії дитина привчається сміливо висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення.   Види ігор: Сюжетно-рольові ігри Режисерська гра – це вид рольової ігри. В таких іграх педагоги, або діти   наділяють ролями іграшки, або певні предмети, вигадують події і будують  власний сюжет. Цей прийом особливо розвиває уяву. Театралізована гра – це водночас розіграш певного літературного сюжету і фрагмент дитячого життя. В таких іграх діти входять в образ самі, або використовують ляльки (замість ляльок можуть бути картки з малюнками). Комп’ютерні ігри в наш час також не диво. І їх теж ми можемо сміливо використовувати на заняттях, зберігаючи вимоги щодо роботи дошкільника із комп’ютером. Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. У процесі гри у дітей формуються поняття про світ,  норми поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: Вони доступні дітям різних вікових груп. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, розширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті. Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюються м'язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу. Розважальні ігри – це ігри-забави (ігри с ляльками, предметами, танцювальні ігри) святкові розважальні ігри, театральні ігри. Такі ігри розширюють інтереси дошкільника, формують культуру спілкування, виховують почуття гумору. Гра-фантазія – у таких іграх дитячий задум реалізується у рольовий поведінці, за допомогою різноманітних засобів для безпредметної ігрової дії. Тобто міміки, жестів, малюнків, інтонації. Народні ігри сприяють формуванню у дітей універсальних родових психічних здібностей людини, а також найважливіших рис психології народу. Найбільша кількість народних ігор – це рухливі ігри. Тому для ознайомлення дітей з історією рідного краю, а також з метою зміцнення здоров’я на свіжому повітрі можна проводити «Козацькі розваги», «Нумо, хлопці», «Веселі старти», «Старти надій». Поєднуючи елементи розповіді з конкретними розвагами та конкурсами. Результат участі у таких іграх є не тільки у виграшу, (хоча це теж важливо для дитини) а й у почутті радості фізичних та моральних зусиль, долаючи перепони. Психогімнастика  Завданням  “психогімнастики”  є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. У таких іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку. Другий метод психогімнастики полягає у відображенні своїх емоцій та переживань у розповідях, малюнках, інсценівках, іграх - страхів, агресії, ревнощів. У вихованні вищих моральних почуттів велике значення має механізм «вживання в образ». Це, з одного боку, можливість побути в ролі тих істот, що лякають дитину, а також тих людей, з якими він спілкується. Таким чином дитина відходить від егоцентричної позиції у сприйманні ситуації. З іншого боку, виконуючи роль позитивного героя, який не злякався, виявив турботу, надав допомогу іншим, малюк одержує позитивний зворотний зв’язок: йому дякують, його хвалять, ним пишаються. Переживання радості з приводу того, “який я хороший ”, “як я добре вчинив ”, змінює самооцінку малюка і значно краще впливає на його поведінку, ніж докори і повчання. Проводити психогімнастику можна у будь який час.   Використовуючи цей прийом, ви швидко помітите, як змінюються ваші діти, як швидко вони оволодівають навиками самоконтролю, як підвищується їх самооцінка та готовність прийти на допомогу.   Казки та казкотерапія Казкотерапія – це самий древній спосіб терапії, який виник майже тоді, коли люди навчилися розмовляти. Казками передавалися духовні знання, моральні цінності, правила поведінки, життєві помилки та багато різної корисної інформації. У той час казки та міфи розповідали не тільки дітям а й дорослим.  Казкотерапія – це психотерапія вже існуючими казками та фантастичними героями.  Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» - через казки.  Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички. Для казкотерапії казки підбираються різні: народні, авторські, сучасні, спеціальної розробки, психокорекційні, притчі, міфи, легенди, філософськи казки та багато інших. Можливий варіант – придумати казку самостійно, або колективно разом із дітьми. Загальна ідея цього прийому полягає в тому, щодитина бачить себе на місті головного героя, живе разом із ним, вчиться на його помилках. Тобто людина з раннього віку за допомогою казок навчається примиряти на себе різні ролі: поганих та добрих героїв, творців та знищувачів, бідняків та багачів. Дитина яка часто слухає казки стає більш уважною, витриманою.   Будь-яка казка – це розповідь про відносини між людьми, о законах суспільства. Тому казки для дошкільнят  можна підбирати саме про дітей, дружбу та взаємодопомогу. Дитяча казка – це одна з самих доступних можливостей емоційного розвитку дитини, адже  ніякі знання не повинні випереджувати морального розвитку особистості. Арт - техніка В основі арт-техніки лежить творча діяльність, у першу чергу малювання. Творчий розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає  виховувати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення.  Крім того творча діяльність допомагає зняти напруження, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах, та взагалі розвиває творчі здібності.  Основне завдання  таких технік не в тому, щоб навчити дітей малювати. Головна ціль – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів.  Незайвим для вихователя  буде розуміння дитячого малюнку: Самим розповсюдженим признакам підвищеної тривожності є самовиправлення. Особливо ті, які не ведуть до покращення якості малюнка.  Якщо якась частина малюнку детально штрихується це також вказує на підвищену тривожність юного майстра.   Звертайте увагу на очі, якщо вони збільшені з заштрихованими зіницями, можливо дитина почуває страх. Прикрашання малюнку за допомогою необов’язкових додаткових деталей  вказує на демонстративність дитини, на бажання бути значимим, тягу до зовнішніх ефектів. Частіше це зустрічається серед дівчаток. Дуже слабке  натискування  олівця, низька деталізація малюнку свідчать про швидку втомленість, емоційну чуттєвість дитини, психічну нестабільність. А діти, у яких дуже швидко змінюється настрійзмінюють нажин олівця впродовж малювання декілька разів.  Імпульсивні учні часто не доводять лінії до кінця. Їх малюнки великі, часто несиметричні і призводять враження неакуратних. Зустрічаються малюнки, де усі фігури зображені дуже маленькими. Часто вся композиція розміщується десь на краї паперу. Це означає, що малюк відчуває себе слабким та не вірить у власні сили. Можливо хтось із батьків занадто вимогливі з ним, або ж саме ваші – педагогічні  вимоги не дорівнюють його можливостям. Дорослим слід частіше приділяти увагу дитячим малюнкам. Вони здатні розповісти багато корисної, важливої інформації про дитину, попередити про виникнення певних психічних  проблем. Кольоротерапія З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом. Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду. Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи та  її зеленому кольору. Але окрім безпосереднього використання кольору існують психологічні, дуже дієві, техніки  кольоротерапії - методу психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрію та тонусу за допомогою кольорів.  Будьте здорові

Педагогами закладу велика увага приділяється валеологічній освіті дітей (прищеплення стійких культурно-гігієнічних навичок, навчання догляду за своїм тілом, навичкам надання елементарної допомоги, формування позитивного відношення до власної статі, розуміння відмінності, норм стосунків між хлопчиками та дівчатками, формування вміння визначати свій стан та самопочуття).

 

Як результат взаємодії закладу та сім’ї в питанні фізкультурно-оздоровчої роботи в закладі очікуємо зниження захворюваності, високі показники фізичного розвитку, сформованості  певного рівня  знань з валеологічної освіти, усвідомлення значення здорового способу життя

Типова структура заняття з фізичної культури на свіжому повітрі

 І. Вступна частина

Мета вступної частини заняття - активізація уваги дітей, забезпечення фізіологічної та психічної підготовки дитячого організму до основних фізичних навантажень, розвиток швидкості реакції, динамічного орієнтування в просторі, формування та закріплення навичок різних видів ходьби, бігу.

Складові елементи вступної частини:

1.     Шикування в шеренгу ( в холодну пору року не проводиться);

2.     Різні види ходьби  у поєднанні  з 3-5 дихальними вправами;

3.     Повільний біг (2-4 хв);

4.     Різні види бігу (можна поєднувати з простими видами стрибків);

5.     Ходьба у поєднанні з вправами на відновлення дихання;

6.     Перешикування  (у коло або кілька колон) для виконання комплексу загальнорозвивальних вправ;

7.     Комплекс загальнорозвивальних вправ (5-6 вправ);

8.     Перешикування в колону;

9.     Біг у середньому темпі (2 хв);

10.   Ходьба у поєднанні  з вправами  на відновлення  дихання.

    ІІ. Основна частина

Мета основної частини заняття - навчання та вдосконалення основних рухів, розвиток  фізичних характеристик дітей.

Складові елементи основної частини:

1.     Виконання основного руху (новий або складний за координацією чи фізичним навантаженням);

2.     Біг у середньому темпі (2 хв);

3.     Виконання відомих дітям основних рухів (1-2 рухи);

4.     Біг у повільному темпі (2-3 хв);

5.     Гра великої рухливості (естафета).

ІІІ. Заключна частина

Мета заключної частини заняття - забезпечення поступового переходу дітей від стану збудження до стану спокою.

Складові елементи заключної частини заняття:

1.     Повільний біг (1-1,5 хв);

2.     Ходьба;

3.     Виконання 6-8 вправ на дихання.

Примітка. Заняття на майданчику може складатися лише з рухливих ігор (4-5) з різними основними рухами: 1-2 гри середньої рухливості; 2-4 гри великої рухливості; 1 гра малої рухливості тощо.

 

 

 

                                           ФІЗКУЛЬТУРНО- ОЗДОРОВЧІ ЗАХОДИ В ДНЗ

 

1. Щоденне ведення картки здоров'я кожної дитини (ранковий фільтр, який дає можливість не допустити в групу дітей з ознаками  захворювання;  індивідуальні   бесіди з батьками про самопочуття їхніх дітей тощо).

2.  Чітке дотримання режиму дня, який забезпечує нормальний фізичний і психічний розвиток дитини, сприяє зміцненню її здоров'я, підтриманню оптимального рівня  фізичної та  розумової  працездатності.

3.   Щоденне   наскрізне  провітрювання   групової  і спальні  (у відсутності  дітей 1-2 рази  на  день), одностороннє провітрювання всього приміщення (при дітях).

4.  Рухливі ігри на розвиток різних основних рухів дітей  (до 8-10 ігор на день).

5.   Вологе  прибирання приміщення  (до прийому дітей, до заняття, між заняттями, після прийому їжі, перед сном).

6.  Щоденна ранкова гімнастика на свіжому повітрі з елементами дихальної та коригувальної (в холодну пору року - в спортивному залі).

7.  Оздоровчий  дозований  біг  на  свіжому  повітрі (в години ранкового прийому чи на прогулянці) з метою покращення  газообміну,  зміцнення  м'язів  та кісток, покращення роботи всіх внутрішніх органів  (з середньої групи - 2рази на тиждень протягом 3-4 хв).

8.  Оздоровча  дозована   ходьба  в  середньому  темпі  (І молодша група - щоденно  до 15  хв  на  відстань 300  і більше метрів; ІІ молодша група - старша група - 3 рази на тиждень  (в кінці прогулянки) до 30 хв на відстань до 2000м).

9.  Щоденні   заняття з  фізичної культури у всіх вікових групах ( 2 заняття/тиждень -  у  фізкультурному  залі, 3 заняття/тиждень - на свіжому повітрі).

10. Фізкультхвилинки (під час малорухливих занять) з метою попередження   дитячої  перевтоми та поновлення працездатності (середня - старша групи: 3-4 вправи, 4-6 повторень протягом 1-2 хвилин).

11. Фізкультпаузи між заняттями, на яких  переважає   розумове   навантаження   (крім фізкультури та музики): молодші групи - протягом 5-7 хв; середня група -7-8 хв; старший дошкільний вік - 8-10хв).

12. Пішохідні  переходи  ( під час першої прогулянки)   за  межі  дитячого  садка  у   середньому темпі (1р/тиждень)- з ІІ молодшої групи.

13. Щоденні прогулянки на свіжому повітрі у різні пори року (прогулянки не проводяться при температурі повітря нижче  - 16* С або швидкості руху повітря понад 7 м\сек). Діти мають гуляти на свіжому повітрі не менше 3-4 год на день.

Забезпечення обсягу рухової діяльності  дітей протягом дня (І молодша група -70-140 хв; ІІ молодша група - 3-4год; середня група - до 4 год 20 хв; старша група - до 4,5 год).

14.Забезпечення активної рухової діяльності дітей на прогулянках (І молодша група - 30-35 хв; ІІ молодша група - 35-40 хв; середня група - 40-45 хв; старша група - 45-50 хв).            

15. Валеохвилинки (до 5 хв - молодший дошкільний вік; до7 хв - середній дошкільний вік; до 10 хв - старший дошкільний вік).

16. Заняття з основ здорового способу  життя  та норм безпечної   поведінки  дитини   (2рази на місяць - в усіх вікових групах).

17. Фізкультурні комплекси на свіжому повітрі (2рази на тиждень у всіх групах): загальнорозвивальні вправи, ігри  та  вправи  спортивного  характеру,  основні   рухи, ігри-змагання, ігри-естафети тощо.

18. Раціональний одяг дітей в приміщенні та на прогулянці у відповідності з  погодніми   умовами, з метою попередження перегрівання дитячого організму і профілактики захворювань.

19. Здійснення медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури та     ранковій  гімнастиці, з метою запобігання дитячої  перевтоми, забезпечення   нормального навантаження на  дітей та збільшення моторної щільності     заняття: ІІ  молодша група - 60-65%;  середня група -  65-70%; старша група -70-75%, підготовча до школи група - 75-80%.

20. Здійснення раціонального збалансованого харчування дітей.

21. Виховання культурно-гігієнічних навичок та культури поведінки дітей  протягом дня.

22.  Організація  гігієнічної   гімнастики  (гімнастики  пробудження)  після  денного сну в поєднанні із загартувальними процедурами та коригувальними вправами.

 23. Контрастні повітряні ванни з різницею кімнатних температур між спальнею і груповою, включаючи ходьбу босоніж в 4-5 переходів із спальні в групову і назад:

Група	Температура повітря в групових кімнатах	Температура повітря  у спальні
І молодша група	+21* С  -  +22* С	+19* С  -  +21*С
ІІ молодша група	+21* С -  +23* С	+19* С  -  +21*С
середня-старша групи	+19* С  -  +21* С	+19* С  -  +21*С

·                   сухе розтирання тіла махровими рукавичками протягом 1,5-2 хв (з ІІ молодшої групи) у такій послідовності:

-       1  тиждень - розтирається передня частина рук  від пальців до передпліччя),    шия (від підборіддя до грудей);

-       2 тиждень - живіт, спина (за рухом стрілки годинника);

-       3 тиждень - нижні кінцівки (від пальців до центру);

-       4 тиждень і далі - розтирання всього тіла.

·                   вологе обтирання всього тіла махровою рукавичкою після 2-3 недільного сухого обтирання у тій же послідовності, що й при сухому обтиранні (з молодшої групи при початковій температурі води для обтирання +32...+33*С, яка знижується кожні 2-3 дні на 1*С та доводиться до +22... +25*С);

·                   контрастне обливання стоп ніг в поєднанні з повітряними ваннами: температура води для здорових дітей +34* С... +20* С... +34* С...+20* С; (з раннього віку); для ослаблених - +36* С... +22* С... +36* С ... +22* С...+36* С.

·                  

·   сонячні ванни влітку (починаючи з 4-5 хв і поступово доводячи до 20 хв, щоденно збільшуючи перебування дитини на сонці на 2 хв довше);

·                   комплексне загартування з використанням: ребристої дошки, сольової доріжки, ванночки з теплою водою і галькою діаметром до 1см (початкова температура води +40* С, яка знижується через 1-2 дні до +20* С), сухого килимка (з наступним розтиранням стоп ніг сухим рушником);

·                   вмивання і миття рук до передпліччя прохолодною водою (3-4 рази на день);

·                   полоскання порожнини рота водою з-під крана (3-4 рази на день у всіх вікових групах);

·                   щіточковий масаж в комплексі з коригувальними вправами перед гігієнічною гімнастикою протягом 5-7 хв (з середньої групи);

                

                    Нетрадиційні методи оздоровлення дошкільників:

·              приймання фіточаїв, в основі  яких   цілющі  лікарські  рослини  (м'ята,   шипшина,   липа,                      звіробій, ромашка);

 

·                   гімнастика для очей (з ІІ молодшої групи);

·          ігри-медитації на розслаблення та врівноваження дитячої нервової системи, знімання                    перевтоми, активізацію позитивних емоцій, створення відчуття душевного комфорту, формування перших навичок психічної саморегуляції (протягом дня, не раніше як через 1 годину після їжі);

·                   посилене вживання фітонцидів (часнику і цибулі) як у дитячому садку, так і вдома, з метою зниження захворюваності в період епідемій;

·                   пальчикова гімнастика для стимулювання розумової активності (з І молодшої групи);

·                   вживання антиструміну протягом 10 днів (при відсутності його в ДНЗ обов'язковий прийом вдома);

·                  

·                   ходьба босоніж по росяній траві, глині, калюжах, вологому піску, підлозі тощо;

 

                 Забезпечення оздоровчої роботи з дітьми, які повернулися після хвороби:

-  збільшення тривалості денного сну;

-  ощадливий режим дня;

-  посилене харчування з додатковим введенням вітамінів (в ДНЗ і вдома);

-  посилений  контроль за станом здоров'я дитини, увага до її поведінки  (не допускається перевтома дитини);

-  зменшення    фізичного    навантаження  (в 2-3 рази),  звільнення   (або часткове звільнення) від основних рухів, які потребують  посиленого фізичного навантаження;                                                           

-  дотримання строків відновлення  навантаження на  дітей   після   тих   чи   інших перенесених хвороб;

-  поступове збільшення часу перебування дитини на свіжому повітрі;

 

·  щоденне кварцування групових приміщень бактерицидними лампами протягом 10-15 хв з наступним провітрюванням (у відсутність дітей);

;Широка роз'яснювальна  пропаганда  серед  батьків,  анкетування (2р/рік) з  метою   збору анамнезу та надання допомоги по здійсненню профілактично- оздоровчої  роботи з дітьми (цілорічно).

- Висвітлення   актуальних   проблем з питань  профілактично-оздоровчої роботи через батьківські  куточки  (матеріали змінюються щомісячно), папки-пересувки,  ширми  під  рубрикою "Коли дитина грається, її здоров'я усміхається".

- Забезпечення наступності в роботі ДНЗ і школи, ДНЗ  і сім'ї  в  організації   і     забезпеченні  профілактично-оздоровчої роботи з дітьми.             

- Індивідуальна робота з фізичного виховання (щоденно у відведений  режимом дня час  для самостійної рухової діяльності дітей) з 1 дитиною чи з підгрупами по 2-4 дітей.

 

 

 

Літо для дошкільнят – це час для реалізації мрій, активних ігор, появи нових друзів. Для працівників дошкільного навчального закладу літо – це відповідальна пора. Адже необхідно створити належні умови , щоб реалізувались дитячі мрії, з'явились нові яскраві враження, малюки зміцніли, засмагли, відпочили,дізналися багато нового .

        Тому діяльність дошкільного навчального закладу у літній період спрямовується на організацію змістовного , різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього активного відпочинку, закріплення , уточнення , розширення запасу набутих упродовж навчального року знань через різні види дитячої діяльності : рухової , ігрової, пізнавальної, комунікативно – мовленнєвої, художньої , предметно – практичної тощо

 

 Літній період особливо сприятливий для зміцнення здоров'я дітей, їх повноцінного розвитку, початку загартування дитячого організму, як у в повсякденному житті, так і спеціально організованого. Літню роботу з дітьми в дошкільному закладі прийнято називати оздоровчою. Цим визначається її основна мета і завдання. Важливо всесторонньо використати сприятливі для зміцнення здоров'я дітей умови літнього часу і добитися, щоб кожна дитина зміцніла і загартувалася. Успіх літньої роботи визначається перш за все тим, наскільки своєчасно підготувався до неї колектив дошкільного закладу. Дуже важливо при підготовці до літа з'ясувати хто із вихованців проведе все літо чи частину його разом зі своїми батьками і не буде тимчасово відвідувати дитячий садок .

Літнє оздоровлення передбачає внесення змін у режим дня дітей .

Основним пунктом в режимі дня є виконання комплексу фізкультурно-оздоровчих заходів: щоденна ранкова гімнастика та гімнастка після сну, фізкультурні заняття, розваги, спортивні свята, «доріжки здоров'я». Цим визначається її основна мета і завдання. Влітку проводяться повітряні ванни, сонячні ванни і загартування водою. Повітряні ванни особливо ефективні якщо вони проводяться в русі. Щоб діти не втомилися вправи великої рухливості повинні чергуватись із спокійними.

Але слід не забувати, що влітку збільшується ризик: перегрівання, сонячних опіків, зниження апетиту в спекотні дні - ми намагаємося уберегти малят від цього.

Проведення літнього оздоровлення передбачає розв'язання навчально - виховних завдань, що досягається організацією змістовної діяльності дітей. З метою забезпечення ефективного оздоровлення та повноцінного відпочинку дітей влітку, створення належних умов для освітньої, культурно-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи під час літнього оздоровлення дітей в дитячому дошкільному навчальному закладі проводиться робота щодо оздоровлення дітей.

«Сонце, повітря та вода - наші найкращі друзі!»

Літній період - найблагодатніший для фізичного розвитку дітей. Саме влітку такі природні фактори, як сонце, повітря та вода найефективніше впливають на організм людини, зміцнюють здоров'я та підвищують працездатність. Усі ці фактори використовуються як самостійні заходи загартування дитини.

 

                 Організація прогулянок влітку.

Це час для розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах та видах основних рухів. Активна діяльність на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність тощо) загартовує дітей, розвиває рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.

Прогулянку здійснюють за будь-якої погоди за виключенням тих випадків, коли склалися небезпечні умови для її проведення. Літня прогулянка особливо важлива, тому що зі зменшенням навчального навантаження діти мають більше часу для самостійної діяльності. З'являється можливість пограти в улюблені ігри, використовуючи обладнання майданчиків, виносні іграшки та посібники, проявити свою ініціативу та творчі здібності.

Щоб зробити прогулянку цікавою та змістовною, вихователі ретельно планують її.

Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми. Малорухливих дітей варто активізувати, залучати до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах виконання рухів, і якими дитина володіє гірше. Активних і рухливих дітей слід переключати на діяльність, яка вимагає точності рухів, уваги та стриманості.

 

 

                  

                  Загартувальні процедури

 

• Загартування повітрям
• повітряні ванни в приміщенні(діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);
• повітряно-сонячні ванни(на прогулянках, які організовують кожного дня по два рази. Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дитину - відповідно до сезону і погоди, щобзабезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щобдіти не перегрівалися);

Загартування водою

• обтирання(починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати допояса, потім ноги. Температура води від +32ْС, +28ْС до +22ْС, +20ْС.
• обливання(Загартуванню сприяє обливання стоп. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);
• купання( у гумових басейнах, встановлених на майданчиках);

Загартування сонцем

• Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни призначаються дітямвід 1 до 3 років.
• Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).
• Загорати часто, але нетривало.
• Кращий час для засмаги: у середній смузі - 9-13 і 16-18 годин; на півдні - 8-11 і 17-19 годин.
• Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора,коли сонце хилиться до заходу.
• Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.
• Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 ْС.
• Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури.

Заняття з фізичної культури

Влітку, як і взимку заняття складається з трьох частин, але при його проведенні необхідно кожного разу враховувати стан погоди і в залежності від того збільшувати або зменшувати навантаження.

Влітку заняття з фізкультури мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності. Вихідні положення не повиннібути стабільними, раз і назавжди закріпленими за даними вправами, їх треба частіше змінювати.

Ранкова гімнастика

• Влітку ранкову гімнастику обов'язково проводити на повітрі.
• У теплу погоду діти мають виходили на гімнастику в трусиках і майках, по можливості, босоніж.
• Структура ранкової гімнастики влітку залишається незмінною.
• У залежності від погоди змінюється темп проведення вправ, а інколи вихідні положення.

Ігри

Спортивні(бадмінтон, городки, з елементами футболу, з елементами баскетболу).

Рухливі(ігри з ходьбою, бігом, рівновагою; з повзанням і лазінням; з киданням і ловлею предметів; зі стрибками; наорієнтування у просторі).

Рухливі ігри на свіжому повітрі слід проводити щодня:

• під час ранкового прийому - одна-дві гри малої та середньої рухливості;
• на прогулянках у першу і другу половину дня - на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості при цьому першу гру розпочинають через 10-15 хвилин після початку прогулянки, коли діти дещоадаптуються до погодних умов, а останньою проводять малорухливу гру;
• увечері (після 16.00) - одна-дві гри малої та середньої рухливості.

Під час літньої спеки ігри з бігом або стрибками доцільно організовувати у другій половині дня, у затишку.

При поясненні гри не можна садити або ставити дітей обличчям до сонця. Сонце заважає дітям бачити вихователя, і вони погано сприймають пояснення і показ рухів у грі.

Рольові(згідно з вимогами програми, атрибути виносити на майданчик);

Народні(згідно з вимогами програми, атрибути виносити на майданчик).